Договори купівлі-продажу нерухомості підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації права власності. Якщо мова йде про придбання житлового будинку, разом з будівлею потрібно вирішувати й режим користування чи власності земельної ділянки. Такий порядок встановлений діючим законодавством України. Розглянемо детальніше.

Отже, якщо земля належить продавцю на праві власності, разом з договором купівлі-продажу будівлі, укладається договір купівлі-продажу землі. При цьому, потрібно звернути увагу, що у ділянки повинен бути кадастровий номер. Це один з головних ідентифікаційних ознак земельної ділянки, обов’язковість якого встановлена чинним законодавством. Якщо земля не перебуває у власності продавця, а в останнього є лише право користування нею на підставі договору оренди, то після укладення договору купівлі-продажу будинку, продавець звертається до органів місцевого самоврядування із заявою про припинення договору оренди землі у зв’язку з відчуженням будівлі. У свою чергу, новий власник будівлі також звертається до органів місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки із заявою про укладення договору оренди. Кадастровий номер при зміні власника землі не змінюється.

Таким чином, для укладення договору купівлі-продажу окремого будинку, потрібні:

  • Документ про право власності (договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про власність, про спадкування);
  • Документ про реєстрацію права власності у відповідному державному реєстрі;
  • Документ про право власності/користування на земельну ділянку, а також витяг з Державного земельного кадастру про присвоєння кадастрового номера;
  • Довідка про зареєстрованих осіб;
  • Звіт незалежного експерта про оцінку майна (будівлі та землі, якщо вона у власності).

Документи про зареєстрованих осіб, а також звіт незалежного експерта про оцінку майна, технічний паспорт потрібні при укладенні договорів купівлі-продажу будь-якої житлової нерухомості. Також потрібно поцікавитися, чи перебуває продавець у шлюбі, чи була придбана нерухомість у шлюбі, який встановлений режим розпорядження майном між подружжям (можливо, укладений шлюбний договір, відповідно до якого придбана у шлюбі нерухомість є особистою приватною власністю одного з них, і згода іншого на угоду не потрібна, або є рішення суду про поділ майна).

З усіма тонкощами допоможе розібратися нотаріус при вивченні пакету документів на угоду. Для укладення договору з нерухомістю можна звернутися як до державного, так і до приватного нотаріуса. Місце вчинення правочину регулюється законодавством: договір може бути посвідчений за місцем реєстрації однієї зі сторін або за місцем знаходження нерухомого майна.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.