Трапляються випадки, коли власниками або співвласниками нерухомості є неповнолітні діти. Як правильно укласти договір купівлі-продажу такої нерухомості для уникнення негативних наслідків для нового власника?

Чинним законодавством України захищаються права дітей, незалежно від їхнього віку, в тому числі, і право власності та право користування житлом. Органом, який слідкує за дотриманням законних інтересів є опікунська рада, що створюється при виконавчому комітеті органу самоврядування будь-якої територіальної громади. Тому, у випадку, коли покупець ознайомився з документами про право власності на нерухомість та з’ясував, що власником або одним із власників є особа, що не досягла 18 років, до укладення договору купівлі-продажу необхідно отримати рішення опікунської ради за місцем реєстрації такого неповнолітнього власника на проведення правочину.

Яке рішення приймає опікунська рада? Потрібно зазначити, що таке рішення є обов’язковим для виконання усіма сторонами угоди, а перевірка виконання такого рішення фактично покладається на нотаріуса, який посвідчуватиме договір купівлі-продажу. У своєму рішенні, опікунська рада може постановити обов’язок батьків або осіб, що їх заміняють, придбати на ім’я дитини нерухомість, не гіршу, ніж та, що продається, в тій же частині права власності, що є, причому, такий правочин повинен передувати укладенню договору купівлі-продажу нерухомості, власником/співвласником якої є дитина.

Таким чином, батьки або особи, що їх заміняють, повинні укласти договір купівлі-продажу нерухомості на ім’я дитини. Якщо, наприклад, дитині належала 1/2 частка квартири, що продається, то право власності такої дитини у новій квартирі також повинно дорівнювати вказаній частці. Інший варіант – розміщення грошових коштів на ім’я дитини в банківській установі в розмірі, що дорівнює вартості її частки в нерухомості. Якщо рішення опікунської ради через якусь причину не буде виконаним, існує ризик визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Крім права власності, неповнолітні діти можуть бути зареєстрованими за адресою певної нерухомості. Відповідно до чинного законодавства України, діти мають право користування житлом своїх батьків в рівній мірі, і, відповідно, можуть бути зареєстрованими за адресою реєстрації одного з батьків. Практика показує, що досить часто, нотаріуси просять на день укладення договору купівлі-продажу, надавити довідки про відсутність зареєстрованих. У випадку, якщо є діти та вони були зареєстрованими у квартирі чи будинку, що продається, нотаріус обов’язково спитає про наявність довідки, що підтверджує місце реєстрації дитини. Якщо дитина зареєстрована в нерухомості, що не належить її батькам, а, наприклад, діду чи бабі, то можливо, стане необхідним надання документів про право власності на таку на нерухомість (зазвичай, така вимога може бути при купівлі нерухомості в кредит).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.